”Адін народ”
Поневолені у рабстві,
Безпорадні жебраки.
І гадають, що у панстві,
Вони будуть, мов птахи.
Перламутрове намисто,
Штані чистий кашемір
І поклін їм урочисто -
Жалюгідний кругозір.
Там холопи виживають
І харчуються, мов скот.
Та їх, наче не турбує...
Каші ж дали грам п’ятсот.
“Процвітають різнобарв’ям,
Колосом доробку мрій.”
І “всі” люди “з зазіханням”
Дивляться убік боліт.
Ніби там повітря зразу
Золотом вас осипа.
А воді чистіш за сльози
Всі хвороби “єрунда”.
“І культура - мов гроно:
Витончена, соковита.”
Це вам не якесь млосно.
Вона й справді з інших зшита.
Жив народ цей і звикав
До життя в бараках.
Все ростив і все плекав
У масних смердючих майках
Лють до “братського народу”,
Що “втонув” у вишиванках
І уклав “бридку” угоду.
Будуть їхати на танках.
“Усі ж знають вони сильні, незломима армія,
Як брову вони піднімуть, так і згине нація.
Тож столиця “молодого брата”, що надяг ту вишиванку,
Скоро буде вся в руїнах, вся у полум’ї, уламках.
Ще і квітами зустріне їх заморений народ.
Будуть люди виходити: “В нас при владі ідіот!””
Смішно ж, правда? Уявили епізод?
Ляльки, “гойда”, “ми же єсть адін народ”,
Пропаганда, збочений старий урод -
Ось який цей їх “народ”.
Величезний простір бруду.
Замість мізків купа гною,
Бо негоже простім люду
Користатись головою.
У країні-експортері газу
Замерзають люди на смерть.
А стосовно унітазу
Їх не має ціла чверть,
У могучій “свєрх-дєржаві”
З туалетами ледь-ледь.
Та не смійтесь, люди, ні,
Адже хочте вірте, хочте ні,
Та "придумав нас лєнін”,
Лиш шкода, що старий хрін,
Щоб придумати русню
Згвалтував колись свиню.
А тепер його потомки,
Маргинали, алкаші, подонки,
Хочуть, щоб і решта так жили
У помиях утопали і *уйла теж прославляли.
Тож не спинить їх ніщо:
Ні юнак, що повз ішов,
Він отримав кулю в спину -
Не зустріне мама сина;
Ні театр з словом “ДІТИ”
Краще їх там розбомбити;
Ні Олешки, ні Бахмут -
Вони живими не підуть.
Щоб колись одного дня
Жирна пика москаля
Усміхнулась і сказала:
"От вам Кієв за трі дня.”
Ось які ми тут нацисти,
Справжні монстри і кати.
Нам б позаздрили фашисти,
Та вони теж в “ауті”.
Мови теж в нас не існує,
Проте якось мимохідь
"Ущімляєм рускомовних”
По-російськи говорить.
Висновки робіть самі,
Ми “адін народ” чи ні.
Відповіді очевидні,
А ось висновки сумні.

Коментарі
Коментарів ще немає. Напишіть перший.