Нашій нації не потрібно
мотивації!

Вірші, книги та новини

Вірші

”Адін народ”

Михайло Берегуленко

Поневолені у рабстві, Безпорадні жебраки. І гадають, що у панстві, Вони будуть, мов птахи. Перламутрове намисто, Штані чистий кашемір І поклін їм урочисто - Жалюгідний кругозір. Там холопи виживають І харчуються, мов скот. Та їх, наче не турбує... Каші ж дали грам п’ятсот. “Процвітають різнобарв’ям, Колосом доробку мрій.” І “всі” люди “з зазіханням” Дивляться убік боліт. Ніби там повітря зразу Золотом вас осипа. А воді чистіш за сльози Всі хвороби “єрунда”. “І культура - мов гроно: Витончена, соковита.” Це вам не якесь млосно. Вона й справді з інших зшита. Жив народ цей і звикав До життя в бараках. Все ростив і все плекав У масних смердючих майках Лють до “братського народу”, Що “втонув” у вишиванках І уклав “бридку” угоду. Будуть їхати на танках. “Усі ж знають вони сильні, незломима армія, Як брову вони піднімуть, так і згине нація. Тож столиця “молодого брата”, що надяг ту вишиванку, Скоро буде вся в руїнах, вся у полум’ї, уламках. Ще і квітами зустріне їх заморений народ. Будуть люди виходити: “В нас при владі ідіот!”” Смішно ж, правда? Уявили епізод? Ляльки, “гойда”, “ми же єсть адін народ”, Пропаганда, збочений старий урод - Ось який цей їх “народ”. Величезний простір бруду. Замість мізків купа гною, Бо негоже простім люду Користатись головою. У країні-експортері газу Замерзають люди на смерть. А стосовно унітазу Їх не має ціла чверть, У могучій “свєрх-дєржаві” З туалетами ледь-ледь. Та не смійтесь, люди, ні, Адже хочте вірте, хочте ні, Та "придумав нас лєнін”, Лиш шкода, що старий хрін, Щоб придумати русню Згвалтував колись свиню. А тепер його потомки, Маргинали, алкаші, подонки, Хочуть, щоб і решта так жили У помиях утопали і *уйла теж прославляли. Тож не спинить їх ніщо: Ні юнак, що повз ішов, Він отримав кулю в спину - Не зустріне мама сина; Ні театр з словом “ДІТИ” Краще їх там розбомбити; Ні Олешки, ні Бахмут - Вони живими не підуть. Щоб колись одного дня Жирна пика москаля Усміхнулась і сказала: "От вам Кієв за трі дня.” Ось які ми тут нацисти, Справжні монстри і кати. Нам б позаздрили фашисти, Та вони теж в “ауті”. Мови теж в нас не існує, Проте якось мимохідь "Ущімляєм рускомовних” По-російськи говорить. Висновки робіть самі, Ми “адін народ” чи ні. Відповіді очевидні, А ось висновки сумні.

Коментарі

Коментарів ще немає. Напишіть перший.