Ніхто не злітає, ніхто не сідає,
Донецьке летовище просто палає.
Одні лише крики, команди лунають,
То «кіборги» наші навалу спиняють.
Не знають вони звідки взявся той танк,
Піти на нього з Калашом – то ва-банк.
Немає вже стін та нема укриття,
Одна лише воля й жага до життя.
Знов впала ще одна стіна,
Закрила вихід ворогу вона.
І чути нашим: «Білше нікуди йти»,
Вони кричать, але нікому не втекти.
Та після запеклого бою,
Покінчено було із тою юрбою.
Не схаменувся ворог і в цей раз,
Пустив агресор невідомий газ.
Однак «залізні люди» впорались із цим,
І в котре залунав наш Український Гімн.
Ще не закінчилася наша боротьба,
Допоки в небезпеці Батьківська земля.
<br>Ігор Перегняк
