До неї хочу і тільки з нею,
пройти життя усю алею.
Весь шлях цей разом провести,
їй і тільки, свою душу віднести.
Я знаю прийме її вона,
я знаю ціей любові не має дна.
А також знаю, що її руки добрі,
я в них втопаю неначе в морі.
Я так люблю дивитись в її очі,
вони прекрасні вдень й вночі.
Та й голос шепче неймовірний,
для тебе й тільки, я буду вірний.
Моя душа благає бути поряд,
бо с тобою лиш стою я в ряд.
Начебто на хмарі я лечу,
та з тобою бути хочу.
Та не забракне сили жебраку,
щоб протягнути свою руку.
Щоб взяти руку лиш твою,
й розуміти, що держу свою.
Свою рідненьку відчуваю,
всередині не відчуваю лаю.
Тому що се моє, це рідне,
та щасливим робить се мене.
Борсук Максим
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
