На листі паперу біжать слова,
Малюють картини із життя людей.
Хтось створив цілу історію.
Дав надію на життя.
Складність, його прожити,
Щоб в пам'яті осталась крихка епізодів.
Про кохання між двома людей на березі річки,
Можливість мріяти в своїх снах.
Літати за межами своєї домівки,
Планувати, як жити далі.
Річки впадають в море,
Сніг спадає з вершин гір.
Так людина дихає і живе,
Немов рослина на землі.
Куди глянуть очі її,
На стежку, яку пройде.
Колись зустрінемось удвох,
Танок вічного вогню запалемо.
І створемо майбутнє покоління.
Любов'ю обгорнемо їх.
Передамо наші бажання і застороги,
Крилами рук обійдемо і на ноги поставимо.
Народ України не зникне з землі,
Кров'ю очищенна наша земля.
Наша повстане з руїн,
І воскреснуть предки.
І заспівають солов'їну пісню,
Над курганами героїв спочилих.
Про минуле згадаймо,
Різні пригоди їх.
Серце загориться вогонь,
І обпалить всі груди.
Струмок води нап'ємося,
Жагу вгамовує кожна людина,
Ми повернемося до дому.
І шану героям Крут і захисникам віддамо.
Денис Третяк 03.07.2026
<br>Денис
