Прийшов до нас диявол з пекла,
Укравши тисячі життів.
Піде ще глибше в землю,
Або й зникне звідусіль.
Ніколи вже пробачення не буде,
Не забудуть діти і онуки,
Як тата, брата й дідуся
Зкосила кремлівська коса.
Ну, ще не довго та сволота
Сидітиме в теплих домах,
Лягне вже скоро падло
В дерев’яний саркофаг.
Ще не вмерла Україна
І не вмре ніколи.
Ще прольємо крові ката
На його рідному дворі.
Будем битись, будем рвати
До останньої хвилини,
Поки серце в грудях шепче:
«Слава Україні!»
Роман Когут
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
