Ударило, як від струму,
Коли побачив я тебе.
Твої гарні, пишні, груди,
До цих пір мене трясе.
Ти пройшла і не дивилась,
На мене такого жебрака.
Довго ще ночами снилась,
А я шукав хто ти така.
Одного разу у садочку,
Побачив там тебе.
Ти стріляла із рушниці.
Знов мене трясе .
Ти була у воєнній формі,
Крута як Лара Крофт.
В мене порвана ширінка.
Тікав як ідіот
Довго біг, щосили,
Забився дома у куток.
Тепер сиджу щасливий,
Тримаю молоток.
Кую безперестанку,
Металеві я щити.
Роблю броню, як у танку,
Щоб до тебе знову іти.
Доповз до садочку,
Броня то нелегка.
Ти стріляєш із базуки,
Знову тряска почалась
Знову кую безперестанку,
Броньоване авто.
Закінчив то до ранку.
Лиш би доповзло.
Їду на першій передачі,
Ще й броню одів.
Мотор реве і плаче,
Налякав усіх котів.
Додимів до садочку,
Ти у хаймарсі сидиш.
Тікаю знову додому,
Бо, ще й в мене угатиш.
Сиджу у хаті плачу,
Немаю, навіть баняка.
Все вкував в машину,
Лишив тільки друшляка.
Варю в сусідки макарони,
Сиплю іх в друшляк.
Телефон як задзвонить,
Хітом Ірини Фасуляк.
Голос з трубки питає:
Чи я авто склепав?
З рук макарони вилітають,
Каже що він є генерал.
Сиджу тепер у гаражі,
Кую стальні авто,
Надімною стоїш ти,
Лякаєш моїм друшляком.
В авто броня не пробивна
Як і серденько твоє.
Ти надімною капітан,
Мені купила баняки.
Машини на ЗСУ відправляю,
Ними хоч на танка йди.
Ти постійно мене хвалиш.
І миєш вже- наші баняки.
Іван
