Нашій нації не потрібно
мотивації!

Вірші, книги та новини

Вірші

Бум.

Ірина Ковальчук

Ти став моїм оголеним нервом — Куди не торкнися, розряд. Щораз накладаю я вето, Та знов закладаю заряд. Для мене ти став мінним полем, І кожен мій крок — лише рани і дим. Й нутро озивається болем, Та я повсякчас повертаюсь за ним. Мене тягне вниз, у безмовність, Де вимкнене світло і звук. Це дика, хвороблива жертовність — Торкнутись на мить твоїх рук. Я падаю вниз у безодню, Ця прірва занадто тісна. Стати б твоєю сьогодні — Хоча б біля самого дна. І холодом горло стискає, І серце сповільнило бій. Це моє останнє «навмисне» — Для тебе назавжди не мій!

Коментарі

Коментарів ще немає. Напишіть перший.