Ти така… Ти така неймовірна.
Як хтось сміє казати: «Проста»?
Це неправда, брехня лицемірна!
Які в тебе солодкі вуста…
Вітер грається твоїм волоссям.
Йому заздрю: залиш, не чіпай!
Я б із ним у двобої зійшовся.
Вона моя — в очах її рай.
Такий погляд — лиш раз на століття.
В ньому бачу святу благодать.
Я зроблю тобі вельон з суцвіття.
Ти така… З тебе б фрески писать.
