"Весняне проміння"

Проснувшись зранку,чути тихо.
Як оживає після сну.
Під спів пташок,усе затихло.
Лиш чути пісню голосну.
Так ніжно, вітерець повіє.
Росою вкрита, де-не-де земля.
В блакитнім небі, сонце вже видніє.
Промінням ясним,сліпить ліхтаря .
На ганок вийду, філіжанку кави.
Ковток повітря, глибоко вдихну.
Не треба, мені пафосу і слави.
Я вдячна Богу,те, що я живу.
За новий день,за теплу й цілу хату.
Без зайвих слів,я дякую Тобі.
Вклонюся низько, кожному солдату.
За чисте небо,і спокійні дні <br>Марія Гринчик