Ч/бшний світ… Та ні, х/бшний!
Жахнеться враз хто не тутешній!
Клубочок зла корону одягнув на губи,
Відчувши, що ось-ось вже вріже дуба,
Й поцілував у потилицю.
Наготував і милиці,
Та сам же на них став, юродивий –
Хвала могутньому народові!
Клубок той в кожному засів, хто ум брав в борг у красенів,
Що з ящика виставу діють, серед беріз та ясенів.
А миші в погребі сидять і п'ють кривавий сік.
Кого не труять, не вловили – давно у інший льох вже втік.
Хаос суцільний… Та із нього рядки розпочались нові.
Перо лиш доля підібрала, чорнило – вибір цей тобі.
Усе складеться по заслугам, як буде хоч один суддя
І тим, хто часу ще не згаяв, і тим, хто втік у забуття.
Це мало статись, очевидно, такий вже наш дурний сусід…
І через це вже пробудився самосвідомості той лід,
В якому двадцять… ні, вже сорок, перебува наша душа.
А нечисть з боку московитів вже топчем нижче спориша.
Ми сильні, вільні та сміливі,
Багаття розведемо серцем!
А свиням на їх язики брехливі
Багато й щедро всипем перцю!
MbNotPsycho
