Волію Я

– Волію Я –

Волію я зірвати маску,
Волію я кричати в небо,
Волію я забути все,
Волію я дістатися зірок.

Не першого я знаю реформіста,
що як зоря – людей життям веде,
та затухають зірки – всіма забуті,
лишивши по собі провини неспокуті.

Людина то не ідеал, й не еталон,
життя у глині втілити не можна,
тільки дивитися за іскрами буття,
що оживляють ті старі легенди.

Старі легенди в провинах неспокутих,
У жерлі помираючих зірок,
Тих реформаторів великих,
образи яких, у вічності пливуть.
Сильвестр Кривенко