Хтось шукає зоряницю свою в небесах,
Хтось за славою знов поспішає у гніві.
Ну а я тут пишу, і рядки у віршах —
Не для гордості, просто для власної втіхи.
Багатьох закрутив цей життєвий сувій,
Кожен хоче відкрити душі таємницю.
Хтось самотньо чекає тут здійснення мрій,
І надіється: мережа в цьому згодиться.
Для когось все життя — лиш німа глушина,
Від якої і справді здуріти вже можна.
Ну а сайтів швидка і жива мілина
Дарує розмову, де рада є кожна.
У рядках — всі обличчя, в куплетах — душа,
Прочитаєш — і автора думку пізнаєш.
І проступить його головна риса вся,
Наче друга старого ти палко вітаєш.
У твоїм моніторі є безліч чудес,
А ось восьме із них — розмовляти ще може.
З ним ти знімеш утому, тривогу і стрес,
І воно в скрутну мить тобі допоможе.
І нехай лиш писати воно доки вміє,
Не пригорне тебе і не візьме за руку —
Без твоїх повідомлень воно лиш тьмяніє,
І намагається мовчки збагнути розлуку.
Що ж, шукай свою зірку в мережах онлайн,
Зі штучним умом поспілкуйся часок.
Мимолітну ту славу у руки спіймай,
Щоб упевнено йти до майбутніх зірок.
20.08.2026
