Нашій нації не потрібно
мотивації!

Вірші, книги та новини

Вірші

Віднайдене тепло

Богдана

Беззахисне життя, дрімає кволо, Покинутий усіма, ти голову схилив. Не віриш більше в добро, не чекаєш порятунку, Занурений у темряву, де вороття нема. Ти звик до тиші, що стискає груди, До гострих слів, що ранять, наче ніж. Світ не помічав тебе роками, Та в чому ж винен ти? Скажи… Як страшно у самотності тонути, Не чути голосів, не знати, де свій дім. Здається, що життя — лиш тінь без змісту, А біль стискає серце день за днем. Та раптом щось змінилось… Тихо, ніжно, Немов промінчик світла в темноті. Ти більше не один. Хтось поруч. Хтось бачить цінність у тобі. Ти знай — твоє життя важливе, Хоч як би світ тебе не враз. Ти гідний віри, тепла і світла. А значить, не один ти серед нас.

Коментарі

Коментарів ще немає. Напишіть перший.