Вірш

Зима, як розбита вітрами скрипка,
Не випросить в неї любові пісню,
Мороз натхненно малює на шибках
Троянди білі.. пізні…
І, здається, все навкруг обледеніло,
Обледеніло в серці і в душі.
Сніжні рими до вікна підлетіли,
Присіли на мої вірші…
Спиваю мандарин солодкий запах,
Торкаючись морозом мальованої троянди
На хвої маленький лапках
Виблискують сніжинки, мов гірлянди. <br>Лана Дармограй