Крізь голчасту парасольку сосни
До ніг кришталеві сніжинки падають.
Початок зими. Далеко ще до весни.
Тепла на снігу очі шукають.
Шукають тепла.Та уже не знаходять.
Зима в душі і холод в очах.
Не біда, що я стала самотня.
Шкода, що зник ти в хуртечах-снігах.
Стою, припорошує вії сніжок,
Згірклою сльозою зі щоки спадає…
Вслід тобі роблю я крок…
І знову на два відступаю …
Лана Дармограй
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
