Думки мене не покидають
Про ту, чий геній – срібло кіс.
За неї, знаю я, карають,
Вона – мов пломінь на біс.
Розсудливість, холодний розум –
Титанка думки, вища за усіх.
Натхнення, впевненості доза
Від тої, в кому світ застиг.
Твої відчужені зіниці
Направляють і керують.
Промови світлі, мов зірниці,
Мене щоразу так дивують.
