Жити

Не сплю я днями та ночами,
немає друзів ніяких.
Чому ж все так? Поміж думками
гублюся я таких.
Вже мені не больно,
не страшно мені.
Вже не знаю, що робити, та коли.
Чому життя таке? чому?
Немає кнопки “пропустити”
немає навіть кнопки “жити”
Жити в спокої, не в бідах
Жити в щясті, а не в війнах.
Жити, там де люблять, жити…
Одним везе, другим не дуже.
Хтось живе в війнах,
Але світу – байдуже.
Всім байдуже, це поки щось
не станется таке…
таке страшне…
Так завжи було, і буде.
<br>Варвара Бородіна