На що готова я, аби мене запам’ятали?
Бути собою, дивувати мріями, вчинками та думками.
Запам'ятаюсь поглядом, виразними зеленими очима,
Пряним ароматом волосся та квітковим запахом тіла.
Дотиком до руки, легкими кроками, гарними ніжками
Та постійним моїм бажанням всюди ходити пішки.
Запамʼятаюсь сміхом таким дзвінким,
Помадою, що смакує вишнею,
Голосом часом сумним, бо не встигаю дочитати книжку,
Словами, віршами, римами — занурю в світ своїх нотатків.
А ти памʼятай, що люблю я гліцинію, заходи сонця та літні світанки.
Запам’ятаюсь зеленим холодним чаєм,
Червоним сухим і водою з лимоном.
Запамʼятаюсь «Бумбоксом», також Скрябіним, моїм «пішли надвір» у дощову погоду.
Запамʼятаюсь зорями, яблуневим цвітом, бажанням побути на самоті.
Коли нових людей зустрічатимеш — усі не ті будуть, всі не
Софія
