Нашій нації не потрібно
мотивації!

Вірші, книги та новини

Вірші

Колись …

Стефанна

Колись розкажу про мовчання, Колись відкрию тихий біль. Колись заплачу, може, зрання, Колись розіб’ю спогад свій. Колись скажу, що відчувала — Колись, спокійно і без драм. Колись не буду вже так ранена, Колись залишиться лиш шрам. Колись у пам’яті знайду, Колись, можливо, ще й згадаю. Колись — а вже тепер нема жалю. І ця історія як виняток із правила.

Коментарі

Коментарів ще немає. Напишіть перший.