Наша чорна кішка Гера
Та, що схожа на пантеру
Перестала пустувати,
Гратись, бігати, стрибати.
У клубок згорнулась кішка,-
Заховалася манішка,
Гера лиш лежить, муркоче
Ніби щось сказати хоче.
Та новину я вже знаю –
Діток наша кішка має,
Кошенят малих, гарненьких,
Троє чорних і біленьке.
Гера діточок купає,
Язичком своїм вмиває.
Їх вилизує, цілує,
Нас не бачить і не чує.
Бо у неї є робота –
Це про кошенят турбота.
Треба діток годувати,
Казки їм розповідати,
Колискові їм співати,
Сни солодкі навівати,
Бо вони іще маленькі
Пропадуть без кішки-неньки.
Тож, коли вона муркоче-
Це казки вона шепоче
Діточкам своїм маленьким,
Білому і трьом чорненьким.
.
<br>Світлана Сомош
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
