Він ішов крізь руїни,
Лишивши свій слід
Блукавши де тіні,
Лиш стріла Моноліту перетворила його на легенду
Тепер він не людина, лиш тінь.
Тінь що ховається в темних кутах.
Десь там у тіні разом зним, шепоче Зона
Та він вже не чує
Він вже німий.
Еліс
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
