«Лист, що мовчить»
Я перечитую листа,
Де, більш, ні слова – про тепер.
Без крапки у кінці рядка —
Сльоза не впаде на папір.
Візьму чистий лист,
Бо маю чорнило у руках.
Махом свободи впишу
Той жаданий виток до життя
Що колись був нашим.
І ось коли – спрага у кожного своя —
Дозволю
Собі
Випити з дзвінкого струмка.
<br>Анастасія Мізера
