У світі що людство до рівності веде,
Лицар-поет щастя не знайде.
Бо рівність то зло, як присмак зими,
Як присмак грааля, що ніяк не знайти.
Європа втомилась, напала орда,
Незграбна, свавільна, жидівська чума.
Рівність і розбрат усюди сує,
Неграми й чурками Райх наш псує.
Європа терпіти вже не могла,
Лицар прийшов — «Рахова Звала!»
Люди підняли голову вверх,
Лідер прийшов, за Райх — уперед!
Над нашой землею засвітить заря —
Біла, як сніг, як кості Вождя.
Палають церкви, жидівські хати,
Спадають хрести, як окови з страни.
Тимофій Мумі-Троль
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
