Люті темні дні

У люті темні дні я відчувала в душі мряку:
холодку й бридку, що змивала усе до останку.
Я любила дивитись на світ очима,
але одна мить — і я вже безсила.
Не бачила ні дня я, ні ночі,
усе розмито, заплющені були очі.
Неправдою здавалось усе:
ще вчора сміялась, а сьогодні,
усе, що в мене було —
кудись пройшло.
<br>Алла