Літа мої, літа ви бистрі,
Як дикі коні на скаку,
Такі ж порою норовисті
І силу маєте таку.
Якби́ могла — то б загнуздала,
Призупинила вас, роки,
До свого тину прив’язала
І годувала би з руки.
Літа мої ви, коні сиві,
Я вас ще трохи попасу,
Скошлатить вітер буйні гриви —
Розчешу ніжно, заплету.
22.11.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
УВАГА!
Вірш переписано із-за змін .
Прошу вибачення!