„Приліт птахів ти пропустила,
Й розтанув лід не при тобі." —
У хвилях річка говорила,
Мов дорікаючи мені.
„Вини із се́бе не знімаю,
Жалкую, дуже… і нераз,
Нарешті вільна ти, вітаю!
За те́бе рада, без образ".
Ми говорили — вітер слухав,
А потім ви́соко злітав,
Дупластим вербам спи́ни чухав,
Густі їх коси запліта́в.
21.04.2026.
Ганна Зубко

УВАГА!
Помилка у другому стовпчику,
другий рядок —
…Жалкую, дуже… і НЕ РАЗ…
Прошу вибачення!