Я кохала, я чекала,
І молила Бога, щоб побачити тебе
Ще хоч раз у житті.
Я жила в надії,
Кожної ночі, дивлячись на місяць,
Я бачила тебе кожного дня,
Та ми були чужими…
Минули дні, пройшли вже ночі —
Ми знову чужі.
А серце все ще пам’ятає
Твої очі тої ночі,
Де були разом ми
Пройшли місяці та..
Моя біль не згаса,
Вона живе в моїх думках,
Вона тебе ще так кохає
І чекає у снах…
Крізь холодні світанки,
Крізь мовчання й дощі,
Я шепочу у темряві
Твоє ім’я уночі…
Ти так далеко, коханий,
Між нами – тисячі доріг,
Нас тільки місяць зближує у темноті.
Він бачить, як я шепочу,
Він бачить крик моєї душі
Та навіть місяць не зможе
Тебе повернути мені
Твої руки колись обіймали,
Тепло серця дарували мені
А тепер лиш сумують згадуючи ті дні.
Їм тільки вітер ніжно шепоче, про кохання
Що догорає в імлі…
Аурелія Марк
«Ми чужі»
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
