***
Моя загублена любове…
Герой моїх убитих мрій…
Яким же болем кожне слово
відбилось у душі моїй!
Його ти не відчуєш, знаю.
Це ж не твоя душа в вогні!
Ти лиш скажи, за що караєш?
За що так боляче мені?
Чи ж я тобі, скажи, мій любий,
тяжкого болю завдала?
За що моє ти серце губиш?
Чи ж я тобі хотіла зла?
Чи мучила твою я душу?
Селила в ній нестерпний біль?
За що тепер страждати мушу,
немов у путах божевіль?
Я палко так тебе кохала
і наяву, і в тихих снах!
З любов'ю в серці оспівала
твою красу в своїх віршах!
До тебе мріями летіла!
Жила тобою лиш одним!
За що зламав так різко крила
невинним мріям ти моїм?
<br>Дар'я Коневецька
