Між обов’язком і правом на життя

Я не можу сказати що кохаю цю країну, тому що вона хоче мене вбити відправиши на нуль.
Там де раніш були сади, гарні ліси, степові простори..
Зараз там тільки окопи та тіла наших захисників, а наша влада робить що? Правильно вона відправляє туди ще більше людей.
Можливо ця війна була запланована вищим керівництвом, щоб вбити наш народ.. але саме за цю країну померти не хочеться, ця країна мені нічого в житті не дала.
Навчання? Та якби я не вчився був би я вже давно на фронті. Навчання це не для себе, а для зберігання свого життя.
Заберуть мене служити і приїду я в чорному пакеті, або в закритій труні, а більш варіантів повернення звідти немає, або відірве кінцівки тоді може й спишуть, а на даному етапі варіантів списання немає..
ВЛК- твердить що всі здорові як воли, ще гори звернуть
Сармат