Мікрохвильовка

Мікрохвильовка

Двох тисяч двадцять п’ятий рік
Я прожила в мікрохвильовці.
Мене тріпало з боку в бік,
Мов, простирадло на вірьовці.

І мікрохвилями мене
Життя постійно нагрівало :
Інсульт і стресів череда
Ніяк мене не забували.

Були щоденно, день-у-день.
Варилась довго в міні пеклі.
Нанизувала стресо-дні
На спиці долі, немов петлі.

Хламиду з тих петель жарких
Зв’язала та не одягнула.
Вціліла, витримала все.
Донизу доля не нагнула.

У двадцять шостому з печі
Я вирвалась у світ, на волю.
Тепер хламиду розпущу,
Переінакшу свою долю.

Яскраву сукню одягну,
На шпильці туфлі та забуду
Інсульт, мікрохвильовки піч.
Тепер щасливою я буду.