Нашій нації не потрібно
мотивації!

Вірші, книги та новини

Вірші

Надія

Макс Громов

Твої очі, немов переповнені морем, Блищать у відлунні небесних світил. У вирі років, що затьмарені горем, Я вдячний, що тут я тебе не зустрів. Під гуркіт гармат, серед попелу й гарі, Втопила б ти погляд в солоній сльозі. Я щасливий, що ти — у морському стожарі, Де хвилі іскряться в живій бірюзі. А я загорнуся у сутінь і крицю, Де кожен мій крок — то молитва і бій. Ти будь моїм світлом, що вічно іскриться В безодні моїх найдорожчих надій.

Коментарі

Коментарів ще немає. Напишіть перший.