Небо торкає серце знов,
Та дотик цей не гріє більше —
Згоріла в попелі любов,
І тиша стала криком, віршем.
Холодна нічка, наче ніж,
Ріже спомин твій на рани,
І я стою край роздоріжжя —
Де мрії наші вмерли рано.
Небо схиляється до сліз,
Мов хоче взяти мою втому,
А я в полоні темних гріз,
Шукаю шлях назад додому.
Та шлях той зник у темноту,
І серце, небо торкнувши втретє,
Воно зривається у пустоту,
Й розбивається тихо як лебідь.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
