Немає правди на землі —
Сама брехня по світові гуляє.
На вулицях двоногі язики
По плечах один одного плескають.
Немає правди, та її й не буде —
Отрута в’їлась через кров у ДНК.
Вже стало нормою, де чорне бачить біле,
А найдурніший блазень — той, хто без ковпака.
Немає правди, бо давно приспали,
Заколисали на свою біду.
Ніхто не збудить: спить в брехні на грудях,
Наче під саваном на смертному одрі.
Немає правди на землі! Немає.
Але так тихо, десь далеко, в глибині,
Під шаром попелу ледь жевріє надія:
Засяють крила правди навкруги.
І світ отямиться вже на краю безодні,
Де срам ховатимуть свій голі королі,
Де без прикрас брехні відводитимуть очі,
Щоб не дивитися у дзеркало душі.
Але, на жаль, вона ще спить,
І язики, на жаль, іще блукають,
І світом правлять блазні-королі,
А люди ковпаки вдягають.
03.01.2026
