Чи є на осцилографі сигнал,
Коли там лиш та довга риска без кінця й початку?
Лиш збурення у часі, просторі, думках дадуть поставити печатку
Тота, що життєписи веде і лиш слідкує за речей порядком.
І саме він один поставить перед входом у Дуат твій останній заліковий бал…
Чи можна підкупити бога?
Та й не одного – їх хату знаєш ти давно,
Саме вони тобі постійно вказують дорогу,
Щоб влаштуватись під подвійним дахом та додати фарб у твого життя панно.
Чи змога є богів скорити своїй волі?
Авжеж, і не тільки тих, що осяюють твій шлях,
В людей навколо треба лиш посіять страх
Суду страшного, праведного, сповненого болю…
Самому ж – враз про це забуть до скону треба
Щоби хоч ти зумів побачить світле небо.
Чи з богами змога є ужитись в мирі?
Цей варіант присутній безсумнівно,
Якщо не дати іншим нав'язати своїх духів гнівних,
Відстріляти всі думки шкідливі, наче в тирі,
І помиритись із собою, визначити манівці,
Якими йтимеш посеред пейзажів сіруватих.
Заборони собі лиш шлях вівці –
Щоб не шукати потім винуватих.
<br>MbNotPsycho
