Ніжним коханням ми запалили тисячу зірок.
В серпневу ніч нам світ відкрив свої бажання.
Живу лиш словом я твоїм, що ми удвох
Нашим серцям відкриємо дорогу до єднання.
На небі зорепад вже зустрічає осінь,
В свої обійми вечір загорта дерева.
Вони сором`язливі, жовтокосі,
Їм сниться міст і річка кришталева.
Де ми залишили всі мрії і надії
І полетіли в майбуття на крилах.
Від поцілунку нашого згораю і радію,
Гойдаючись на намальованих вітрилах.
🥰❤️❤️