– Обвуглені уламки –
У ніч коли згоріли всі мости,
всі хати синім позаймались,
лиш я стояв у лісі посивілім,
Сам ліс, від жаху пеленою взявся.
І йшов, я по згорілим хатам,
ікони й крести не помогли,
згоріли, бог не захищав їх,
ще жевріли вуглі на попелищі.
Усе згоріло, криками повнилось,
лиш бабка, на смертнім одрі сказала,
ніхто й не чув, ті віщії слова:
"Будь проклят чорт, і всі його причасні!"
Дійшов я, й до своєї хати,
в руїнах, лишилося стояти,
дзеркало, той чорний оксамит,
розбите вщент, чорта відбиває…
(Автор: Сильвестр Кривенко)<br>Сильвестр Кривенко
