Осінні думи

Мій оптимізм десь заблукав,
заплутався стежками в лісі,
в самотності обравши тишу,
милуючись чужим життям.
Не світить сонце і не гріє,
в печалі просто шаленіє,
поринув думами життя
про безтурботне майбуття.
Щирість думок, бажання жити,
ніхто ні в кого не забрав,
але завжди бувають миті,
що сни цікавіші життя.
Ми можемо підвести очі
і споглядати неба світ,
що все міняє кольори,
коли приходить восени –
похмура та сумна негода,
що відбирає щастя мить,
яку краплинами збираю,
як ранню лагідну росу,
що блиском діамантів манить,
вбираючи нашу весну.
9.11.2011
<br>Тахмасбі Ірина