Хтось святкує день народження,
А десь проводжають в далекий шлях.
Вирує гомін радості в місті,
А рядом плач людей.
Різний колорит ми маємо,
Все з'єднується в єдине ціле.
Одна земля і різні люди.
Міняється життя що миті.
Так плине час,
Осінь крокує вперед,
Листя жовтіє і дощів моло стає,
Хтось радується своєму житті.
А інші за життя відають роки,
І вічність проводжають,
Своїх героїв країна мати.
Замість пісень, плач душі.
Гарні сини уходять в вічність.
Неначе долю, хтось написав.
І повернути назад не можна,
Як у вирій журавлі летять.
Попрощалися рідної домівкою,
Земля пухом стала їм.
Очі закрилися до вічного сна.
Голоса не чути було.
Шану воїну народ відав,
В вічну дорогу проводив.
З квітами і вінками на могилі поставили.
І хрест заморів над новим курганом.
Спочинок вічний він має.
В молитвах рідні поминають,
Обіди роблять і всіх запрошують.
Щоб шану воїну відать.
Зла доля молодих забирає,
Земля кров'ю полита,
Миру хочеться зараз,
Кінця немає меж.
Червоний демон гуляє,
Великий пір устроїв собі,
Кров'ю не нап'ється до краю,
Знищує народ України.
Наші брати і сестри ложать свої голови,
Захищають нас від нього,
Щоб діти в спокої зростали,
В майбутньому відроджували нашу країну.
Руйнувати і знищити можна за мить,
Відновити роками треба.
З допомогою наших рук,
Все можливе відновлення.
Тільки зупинити треба цю кляту війну,
Щоб спокійно жити тут.
Працювати і любити в цей період життя.
Не забувати що,ми народ великий.
Україна рідна Мати,
А Земля у нас свята.
Добрі і працьовиті люди у нас маємо.
Роками плекаємо її.
Дякуємо за чудові краєвиди природи.
За мужніх захисників Вітчизни нашої.
За велике серце матерів,
Сльозами встелена земля.
Денис Третяк 14.09.2025<br>Денис
