Щось панове, осінь ми перехвалили,
А тумани? А дощі?
А короткі дні? А довгі ночі?
Не подобається це все мені.
Падають гілки, а то й дерева,
Б’ють автівки та шибки,
Що не місяць, то одні нам нерви,
Осінь, осінь – де взялася ти?
І дитя не вийде на майданчик,
Гойдалки всі мокрі та бридкі,
Горобці, синиці, голуби, ворони,
У сміттєвих баках риють мов бомжі.
Осінь геть оманлива та вередлива,
Сонце вигляне за хмари? Чи дощі?
Парасольку брати із собою?
Я собі не можу ради довести.
А ще треба дітям бігти в школу,
Хоч не сильно люблять це вони,
Краще на дивані, задерти ноги,
Й цілий день сидіти в мережі.
Осінь, осінь, тебе переоцінили,
Ти від гордощів не знаєш, як себе вести,
То ти лагідна, чарівна та зваблива,
То бридка, холодна, геть вже від нас йди.
29.10.2025
