Плинемо плавно в незримії далі
Та стигнем все ж раптом.
Хто ж підписався під даним контрактом?
Вишні сили списом зі сталі?
Чи хто припрошає, стоячи у порталі?
Сюр має скінчитись, бо не наша дорога,
Прокладена древніми талмудами
І з іншого світу червоними паскудами.
Хай самі в свої храми оббивають пороги.
Хай самі вважають, що правила світу строгі…
Вкриватись боляче чорною плівкою,
Хоч місцями вона і засвітлена часом.
Давай порахуємо, скільки вкрали контрабасом
Спогадів у тебе з-під носа? Ні листівкою
Їх назад не відправлять, ні ссилкою.
Попіл розвіється, загляне в ліси та долини
І стане добривом для чарівної смереки.
Хоч і проросте вона надмір далеко,
Та не відчують листя та гілки провини
Чим страждаєм так часто ми, із серцем машини…<br>MbNotPsycho
