Пустився дощ серед зими,
Умився сніговик слізьми:
-Ой, де ж ти, зимонько кохана?
Рятуй, морозе бо розтану.
Зроби із дощових краплинок
Прозоре крижане намисто.
Вітрець, ти холодом подми,
Сніжком закутай-обніми.
І подарує хай для мене
Ялинка віяло зелене.
На радощах гопака “вріжу”,
Чим вас та дітвору потішу.
2016 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
