Чомусь не пишеться про радість,
Хоча, про неї задум – був.
Кудись поділася завзятість
Всього лише через добу.
Та хочеться ізнов відчути
Шалені радощі буття,
Про кляту цю війну забути
Без жалю, суму й каяття.
Щоб дихалось на повні груди
І щоб лунав дитячий сміх,
Щоб посміхалися скрізь люди
І безтурботність – щоб у всіх.
Тому і хочеться радіти
Повітрю, сонцю і дощу,
І говорити, і робити
Смішне й приємне досхочу .
_______________________________
Писати про радість, коли ти в скорботі, непросто –
Слова ж бо блукають неприязні й непоказні,
Бо в'їлась війна в почуття і думки, як короста,
Емоції й думи – в полоні цієї війни.
<br>Валерій
