Нашій нації не потрібно
мотивації!

Вірші, книги та новини

Вірші

Римофобія

Михайло Берегуленко

Ніяк не будуються ті рими, Що зі слів складаються! Вони зовсім непростими Рядками збираються! Крутяться десь тут під боком, Зграями юрмяться. Та на думку не спадають, Як би не старався. Все сидиш і підбираєш слово підходяще, Ніби ти ідеш за ними в непролазні хащі. Довго ж їх шукати треба, як кінця веселки. І набрати би побільше, цілі оберемки. Не рости в собі надії! Які оберемки?! Там, хоча б хватило на три повні жменьки. Крапля за краплею - ось вже й море, Що синню своєю уособлює горе. Буря жахлива в водоймі палає? - Автора, певно, лють поглинає. Він виром шаленим емоцій потік Прагне у твір запечатать навік. Це не просто слова, незначущі вірші. Всі вони містять справедливі вогні! І, так, це нелегко їх вибрати з хащі, Проте скільки ж людей рятують пропащих. Кожна іскринка, що у рядках затаїлась, Запалює душу, в яку печаль уже в’їлась. Якби не вірші, то де б ми були? - Мабуть вже б і щезли з суворого світу Без рим, що генії наші знайшли. Без поем, без пісень і без Заповіту... Тож, цінуймо спадщину прадідів багатих, Якщо не бажаєте назавжди зникати. Ох, як багато пролито сліз, крові та поту, Аби залишити нам усю ту скорботу, Усі ті скарби, усю ту щедроту, Що й перелічувати немає клопоту. Не бійтеся рими - сенсу в тому немає. Нехай краще й Ваша душа запалає Вогнем жарким справедливим, Ніж римофобом зостатись трусливим.

Коментарі

Коментарів ще немає. Напишіть перший.