Рідію…

Я радий за всіх
І за долі чужі,
Та щастя кую
На своїм рубежі.

Я щасливий від того,
Що в небі — синиці,
Що вітер подув
І розлив простині.

Я щасливий від того,
Що сонце вздійнялось,
Що люди-добродії
В світі зостались.

Я щасливий, бо шлях мій —
Не стежка похила,
А горде «люблю»
І затяте «стою».

І кожна поразка —
Це теж моя сила,
Що гартує залізо
У чеснім бою.

Я щасливий, бо я —
У цім світі єдиний,
Бо мить — як та іскра,
А воля — як щит.

Я щасливий, бо щастя
Своїми руками
Кую на ковадлі,
Що зветься — мій світ.