Спасає рій думо́к, гноби́ть,
Весе́лить, в піт кида́є,
У підсвідомості шумить,
Увагу привертає.
Усяких повно тих думо́к,
А може в мене тільки?
Змотати б їх усіх в клубок,
Закинути до зірки.
І ось вже путають зірки́,
Ріг місяця обви́ли,
І ні початок, край знайти,
О, Боже, як втомили!
17.04.2026.
Ганна Зубко
