Нема свого? То не пручайся.
З поклоном йди до нас просити.
Не послуху остерігайся,
І ми навчимо тебе жити.
Тобі ми скажемо де бити,
Куди не можна тобі бити,
Кого не можна тобі вбити,
І взагалі, як що чинити.
Свого нема? То слухай нас,
Який закон тобі потрібен.
А те що в вас воєнний час,
Так то у вас, а не у нас.
Даремний поки що для нас.
Отож такі у нас діла,
Коли замало своєї сили,
Літаєш по світу як сарана,
Гадаєш, де ще не просили.
Напружуйся, своє роби. Не зволікай.
На дріб’язковість не звертай уваги,
І прийде сила, будуть м’язи,
В цій битві нам перемогти.
Своє, воно завжди своє.
Воно найкраще нам пасує.
Своє як є, то й гордість є.
Тоді його нам не бракує.
Не забувайте про своє,
І вдень, і вночі треба робити.
Як буде в нас усе своє,
То легше буде нам тут жити.
21.06.2025
