СЛОВЕСНА ЗБРОЯ
Мої́ слова́ вбивають окупантів,
Мої́ слова́ йдуть з ворогом на прю,
Мої́ слова́ цінніші діамантів,
Я, наче лезо, їх щораз гострю́.
Боїться ворог сло́ва, наче зброї,
Яка влуча смертельно прямо в ціль,
І кожне слово, наче ті набої,
Немов на рану висипана сіль.
Чому́ ж вони для них такі вразливі?
Чому́ вони для них такі страшні?
Події всі описують жахливі
У клятій цій, у цій страшній війні.
Мої́ слова́ не там, на полі бою,
Неначе зе́рна сиплють на папір,
І кожне обертається у зброю,
Шліфую їх, неначе ювелір.
Щоразу сили й міці набирають,
Щораз стає сильнішим їх удар,
Тому́ вони так ворога лякають.
Як виявилось – вправний я зброяр.
Мо́ї слова́ – це зброя дуже цінна,
Яка зненацька в ворога влуча,
На фронті цім вона є незамінна,
Бо так прицільно ворога сяга.
07.08.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1019427
