Об берег б'ється та шумить морський прибій
Стою на березі у мене інша доля
Гоню думки я геть від себе – сум і біль
Тому, що я стою без тебе біля моря
Якби ти знав, як було важко на душі
Коли ти погляд свій від мене не відводив
Минула юність наша сповнена надій
Твій погляд спокій мій бентежив та тривожив
На морі тихі, срібні хвилі шелестять
І золотавий місяць світить в небі повний
Лиш залишились тільки спогади в думках
Твій погляд добрий, ніжний – неповторний
З тобою долю поєднати не змогла
Картаю я себе за те чого не сталось
Наше кохання я сама не зберегла
Не зупинила, не призналась як бажалось
Жаль швидкоплинно пробіжать мої роки,
Щоб бути нам разом з тобою – не судилось
Лиш пам'ятати буду я тебе завжди
І як любов моя мов дзеркало розбилось
14.01.2026 р.
Лариса
