старий запис

Кохання-вечеря,
Кохання-в ванній свічі
Кохання-Одеса.
Кохання-цілувати,
доки вона спить її плечі.

Люди казали б-ми пара.
Але ми навіть не встигли стати “ми”.
Тільки два страхи,
що цілувалися ночами
і шукали спасіння в тишині

Я сподіваюсь і вірю,
що вона вже забула
прибрала мій запах із подушки,
стерла голос,
як старий запис на диктофоні.

Що не згадує.
Не мріє про мене.
І якщо плаче-
то тільки від сміху.
З кимось, хто не питає-
а просто втілює всі її мрії.

Вона вже, напевно,
засинає на інших плечах.
А я готовий стати
зливою на її вікнах,
тінню, мовчанням, словами,
і навіть-нічим,
аби хоч раз
побачити себе
в її очах.

Мені шкода,
що, я так нічого і не зробив,
Тільки ховав це кохання,
і сам же боровся
з ним
Данило Серкілі