Там, де було літо, вихололи трави,
І туман ранковий над водою спить.
Там дерев осінніх віти різнобарвні
Заплітає вітер у жовтневу мить.
Там, де було літо, золоті засмаги
Розливало сонце по сухій стерні.
Вже немає в сонця до дощів зневаги,
Лиш багряне листя світить у вікні.
Там, де було літо, пахло чебрецями,
Теплими дощами, медом на столі.
А тепер мандрують ночі манівцями,
І кричать розлучно в небі журавлі.
Там, де було літо — спогад і чекання,
В ящиках дозріли яблука палкі.
Збережи у серці літнє те світання,
Що світило тихо крізь м'які хмарки.
19 липня 2026 р.
